maxiwell83 (maxiwell83) wrote,
maxiwell83
maxiwell83

Антидепресивна прогулянка

Поступово оговтуюсь після втрати подружки і повертаюсь до "звичного" карантинного ритму. Хоча впоратись із суровою реальністю самотужки не вдалося, оскільки важко змиритись з тим, що вже нема напарниці — все-таки, майже половина вилазок на закинуті об'єкти, від листопада 2013-го до березня 2020-го року, були разом з Мері. А ще ж були туристичні поїздки і численні прогулянки по Києву. Правда, спільних зустрічей в останні роки було не дуже багато, якщо порівнювати з першим роком дружби: в 2017-му — 7, в 2018-му — 10, в 2019-му — 7 і на початку 2020-го року, до карантину, були 2 спільні вилазки — однак вони були яскраві, з пригодами. Звичайно, поки триває пандемія ковіду, ні про які спільні вилазки не могло бути й мови. Так хоча б зідзвонювались. А тепер навіть не зможу поговорити з нею:( Але потрібно далі жити і радіти життю. Ось тільки це дуже тяжко, бо мучать асоціації — якщо не напряму пов'язані з місцями, де були разом (в тому числі, й у Боярці), то нагадують про роки спільної дружби. Надодачу погіршує стан те, що за цей рік взагалі ніде не бував.

01-IMG20210731123810
1. Більше року нікуди не виїздив з Боярки.

Консультації психолога і поринання в роботу, паралельно з переглядом Ютубу (ось де знадобились підписки) допомогли пережити біль втрати. Але також треба було кудись поїхати. Бажано, в нерозвідані місця, з якими немає спогадів, щоб з'явились нові враження. Та поки ладнав психологічні питання і розгрібав роботу, розпочалась чергова хвиля ковіду (через це може не вийти попрощатись із подружкою). Тож не вдалося нікуди поїхати.

Традиційні прогулянки по лісу набридли. По місту гуляти ніде, бо всі закутки облазив. Що робити? Вирішив сходити пішки до залізничної платформи "Малютянка". Це також знайомі місця, але хоча б не настільки заїжджені.

Цей звіт вирішив відзняти на новий смартфон.

02-IMG20210807095919
2. Все нагадує про Мері — навіть пташки (вона могла їх розрізнити на відміну від мене).

03
3. Поки полегшало і відступили спогади, вирішив проаналізувати спільні вилазки і поїздки. Більш, ніж за 6 років зустрічей облазили багато місць і заброшок. Траплялися і невдалі вилазки. Гарно дослідили Київ, Київську область (до меж) і навіть їздили на Чернігівщину (найдовша поїздка — 89 км.).

04-2
4. Найбільше прогулянок було по Києву. Тому деякі місця доведеться уникати.

05-IMG20210822095449
5. Незадовго до того, як не стало подружки, обстановка у місті змінилася. Територію перед закинутим заводоуправлінням заводу "Іскра" розчистили від кущів і дерев.

06-IMG20210822095843
6. На пустирі з боку Білогородської теж вирубили дерева. Мабуть будуть забудовувати.

07-IMG20210822100149
7. Ковзанку теж прибрали.

08-IMG20210822100348
8. Дивно, що розчистили пустирі і розібрали ковзанку.

09-IMG20210822132501
9. Наприкінці 2020-го року з'явився пункт видачі замовлень "Розетка". Дуже зручно.

10-IMG20210822110106
10. На Михайлівській площі, біля залізничної станії "Боярка", чогось було небагатолюдно.

11-IMG20210822131659
11. Будівлю пошти зіпсували вагонкою. Поштове відділення переїхало ближче до центру.

12-IMG20210822110824
12. "Стежка маньяків" біля залізниці, в старій частині міста.

13-P1320635
13. Човновий став — також розкручене місце.

14-P1320636
14. На ставку плавали качки.

15-P1320637
15. Щоб сфоткати, довелося пройтися біля ставка.

16-IMG20210822111416
16. Нейтральна вставка на залізниці.

17-IMG20210822111828
17. Примикання контактної мережі від підстанції в Боровій до нейтральної вставки.

18-IMG20210822114005
18. Поки прогулювався, насунулись сірі хмари.

19-IMG20210822114120
19. По дорозі траплялись велосипедисти. Але більше — автомобілі.

20-IMG20210822114253
20. Тарасівську електричку не встиг зафоткати.

21-IMG20210822114553
21. Платформа "Малютянка". Простенька, зроблена з плит. Ще й низька.

22-IMG20210822114634
22. Зупинка розташована за межами сіл, у лісі. Причому поряд розташована Глеваха, а не Малятинка.

23-IMG20210822114734
23. Перейшов колії і пішов по лісовій дорозі. Але й там їздять на мопедах і машинах.

24-IMG20210822120234
24. На платформі "Малютянка" роблять зупинку більшість приміських електропоїздів.

25-IMG20210822120347
25. Випив водички і підкріпився.

26-IMG20210822120928
26. Сфоткався на новий аватар.

27-IMG20210822121513
27. Світлофори.

28-P1320629
28. Який барвистий метелик!

29-IMG20210822123307
29. Біля залізниці росте дика ожина.

30-IMG20210822123514
30. Автомобілі гасають.

31-P1320631
31. Експрес.

32-P1320630
32. Метелик-капустянка.

33-IMG20210822124953
33. Підсрібник великий — поширений вид метеликів.

34-IMG20210822124929
34. Виявляється, помаранчеві метелики можуть бути різними.

33-P1320634
35. Дзвіночки — непримітні, але красиві квітки.

34-IMG20210822125113
36. Задовбали машини!

Прогулянка нагадала пішу подорож з Глевахи (масиву) в 2016-му році (для перегляду з України необхідно скористатись проксі або VPN) та ще ранню (2013) прогулянку. Збирався ще пройти до Одеської траси, однак насунулись хмари і з'явився вітер. Та й батьки зачекались вдома.

Від прогулянки лише втомився. Хоча краще прогулятись по ностальгічним місцям, ніж сидіти вдома. Сподіваюсь, що вилазки і подорожі відновляться, бо подружка раніше раділа, коли мені вдавалось з'їздити на цікаві об'єкти.
Tags: Боярка, Киевская область, Я, воспоминания, железная дорога, мобилография, фотоотчёт
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 7 comments