фирменный знак

Закинута школа біля ЧЗВ

Пандемія ковіду добряче попсувала плани, змусивши відкласти їх на невизначений термін — спочатку через запровадження самоізоляції, а потім з-за послаблення карантинних обмежень, попри ріст захворюваності. Але світ повернувся «на круги своя» (правда, з деякими умовами, яких не завжди дотримуються, і заборонами). Тому вирішив помаленьку виходити з карантину, мінімізуючи перебування у натовпі. А оскільки користуватись громадським транспортом ризиковано, залишався єдиний варіант — поїздки на машині когось із знайомих. І на щастя, в моєму оточенні знайшлася така людина. Тож лишалось тільки дочекатись вільного часу і гарної погоди.

Виявилось, що організувати спільну поїздку досить складно. І ось, коли все погодили, несподівано задощило. Однак все ж вирішили, що «матч відбудеться за будь-якої погоди». Тим паче, за 4 місяці без поїздок і 5 місяців без вилазок дуже заскучив.


1. В якості першої пост-карантинної поїздки вибрав вилазку. Із напарником поїхали на закинуту школу в одному із сіл поблизу Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ). Об'єкт небаянний (зі зрозумілих причин). Даних про побудову і закриття нема. Відомо лише про наявність панно на фасаді і про можливість потрапити в будівлю. Очікував на понурий тлін, але заброшка здивувала деякими артефактами і... запалом. Тому цього разу не буду видавати координати. Просунуті сталкери й так здогадаються про який заброс йтиме мова.
Collapse )
фирменный знак

Карантинні замальовки-4

Треба про щось писати, оскільки за травень опублікував лише один фотозвіт. Так зовсім розучуся вести блог. Але обставини складаються так, що нових тем немає. Хоча, з попереднього карантинного звіту відбулося два послаблення. Під час них відновили роботу міського і приміського громадського транспорта (у випадку мого міста це маршрутні таксі) і приміських електропоїздів. Відкрили ринки і ярмарки, літні кафе. Поновили роботу дитячих садків. Дозволили гуляти в парках і відвідувати дитячі майданчики. Однак я так нікуди і не з'їздив — знайомі або відмовчуються і подорожують самі, або сидять по домівках. А самому кудись їхати стрьомно. Тож довелося задовольнятися прогулянками по місту. Це, звичайно, не дуже-то й цікаво, але... певні зміни у місті відбулися. А ще друга половина травня ознаменувалася прохолодною і дощовою погодою.


1. Попри послаблення карантину зберігається масковий режим на ринках і у транспорті.

Звіт невеличкий. Але ж і локація та сама.
Collapse )
фирменный знак

Карантинні замальовки-3

"— Чого ти начинаєш? Карантин не закончівся!
— Карантин — нет. А самоизоляция — да."
© Петро Бампер

Сидіти вдома стало нестерпно — все-таки, два місяці карантину. А надворі зелено-заквітчано. Ще й тепло. Тож вирішив прогулятись хоча б у невеличкому радіусі, щоб пофотографувати розвозки, а заодно просто пройтися. Тим паче, період самоізоляції скінчився і дозволили відвідувати парки. Хоча карантин, звісно, ще триває і тривати буде довго. Так що буду продовжувати серію звітів про карантинні замальовки.


1. Після березнево-квітневої засухи дощовий травень із сильними грозами і потужними розгалуженими блискавками видався незвичним.

В травні на вулицях народу побільшало. Маскового режиму мало хто дотримується. Машин на дорогах — купа. Багато розвозок. З місцевих новин — роблять тротуари, поставили новий дитячий майданчик, відбулася «сміттєва революція». Одним словом, змін небагато, але вони помітні.
Collapse )
фирменный знак

Карантинні замальовки-2

Сижду вдома. На вулиці був, мабуть, місяць тому. Звичайно, що нудно. Особливо, коли за вікном розквітає весна і тепла погода. А головне, невідомо, коли закінчиться карантин (хоча більше цікавить, коли зменшаться темпи поширення коронавіруса). Але я знаю, що таке, коли нічим дихати, тож не хочеться зайвий раз ризикувати. Тим паче, всіх закликають сидіти по хатам.

За таких умов і показувати нічого. Однак я же ж блогер, тож знайду що показати. Бо за квітень відбулося багато чого: це і введення маскового режиму, і сильний дим від пожеж, і пилова буря.


1. Карантин посприяв тому, що стало більше велосипедистів.

Фоток мало, але краще вже так, ніж взагалі ніяк. Тому вирішив зробити продовження карантинних замальовок.
Collapse )
фирменный знак

Аварія на підстанції і пожежі / Серіал про Кайдаша / Роздуми про карантин

Показувати нічого, але є про що написати — думок і новин накопичилося багато. А це значить, що до вашої уваги рубрика «литдибр».

В цю п'ятницю сталася пригода. Сиджу ввечері, нікого не чіпаю — починяю примус розмовляю по телефону... І раптом помічаю, що лампи починають мерехтіти. Ну, думаю, скоро перегорять. Або струм в мережі падає. Тільки про це подумав — комп вирубається і вмикається. І все б нічого, якби ж одним разом обмежилось — однак напруга продовжувала стрибати, а комп то вимикатись, то вмикатись. Напевно, напруги було недостатньо для роботи компа. Отож вирішив його вимкнути. А потім, інтуїтивно, пішов до іншої кімнати і помітив блакитно-зелене зарєво за вікном. І тріск. Здавалось, що збоку перед вікном — кульова блискавка. Але побачив, що над високовольтною підстанцією хмару від електричного замикання. Побачене шокувало. Розбудив батьків, які встигли влягтися. Взяв фотокамеру. Та, як кажуть, «найкращий кадр це той, який не вдається сфотографувати» — поки підбіг із фотіком, все скінчилось. А на частині міста стало темно.
Якщо цікаво, в інтернеті є відео.

---------------------------------------------------------------------

Ще одна важлива подія тижня — пожежі. Хоча, здавалось би, карантин. Але ніт — люди займаються городами, випалюють суху траву. Кажуть, що велика пожежа біля і в зоні відчудження. Димовуха така, що згадались пожежі від торфовищ у 2015 році. Правда, цього разу горіли не торфовища, а ліс і поля — бо запах інший. Було неможливо провітрити, оскільки все одразу наповнювалося димом. А небо закрили хмари з диму — так, що сонце стало помаранчевим, як на заході. І сонячні промені теж помаранчево-персикові. Краєвиди, звичайно, колоритні. Однак треба сидіти вдома. Хіба ш з вікна фоткати.

----------------------------------------------------------------------

Всі так рекламували і нахвалювали серіал "Спіймати Кайдаша", що вирішив і собі подивитись. Правда, поки що одужав лише одну серію (буду розтягувати задоволення — какрантин же надовго), але й так сподобалось. Знято круто. Сюжет цікавий. Ну і нагадує про шкільні роки, коли вивчали "Кайдашеву сім'ю" Нечуя-Левицького. Єдине, до чого можна приколупатись, так це до лютого суржику.

----------------------------------------------------------------------

Карантин триває вже майже місяц (з 13 березня, а суворий карантин із 17-го березня), і , як мінімум, буде продовжуватись до 24 квітня. А може обмеження подовжать аж до середини травня. Зрозуміло, що епідемія швидко не вщухне: кажуть, що корнавірус тепер назавжди залишиться з людством, а пандемія триватиме до весни 2021 року. І найгірше, що навіть після послаблення карантину деякі обмеження залишаться. Правда, невідомо які. Скоріш за все, ще носіння масок і дотримання дистанції між людьми.

На фоні затяжного карантину накриває апатією і лінню. Продуктивність праці впала, не хочеться нічого роботи. Засинати важко, тому що ніде взяти нові враження. Перегляд відео на Ютубі і музика? Ну так цим я й так розважаюсь. Робота? Так я й так вже більше року працюю вдома. Все те саме, що й раніше. Окрім прогулянок, поїздок і вилазок. Не вистачає власного простору і можливості побути на самоті. Всі ж вдома! Не знаю навіть де взяти натхнення.
фирменный знак

Залізничні краєвиди з кабіни машиніста

Я не люблю постити в блозі різні відосики з інтернету, але через карантин можна зробити виключення. Темпи захворюваності на коронавірус перевищили очікування — захворілих вже більше тисячі. Карантинні заходи посилюються. І схоже, що це надовго. Тому пропоную розважити себе переглядом відео з кабіни машиніста поїзда — і подивитись на залізницю з недоступного для пересічного громадянина ракурсу. Тим паче, відео LongPlay — довготривале, багатогодинне. Якраз те, що треба, якщо хочеться позалипати або потрібно вбити багато часу. Навіть, якщо маршрут знайомий. А якщо ще якісь нові місця, то тим паче! Коротше... шо я вам розказую?! — Дивіться!


Найцікавіше: Київ (в тому числі, одноколійна гілка «Видубичі» - «Кагарлик») — до 15 хвилини;
район міста Українка (станції «Стугна», «Трипілля-Дніпровське») - 25:40 - 34:40 (32:00 - 34:40 - круті повороти);
вузлова станція «Миронівка» (1:02:10 - 1:05:00);
повороти в районі Корсуня-Шевченківського (1:18:46 - 1:22:11);
Корсунь-Шевченківський (станція «Корсунь» і міст через річку Рось 1:22:11 - 1:25:45). Далі ще не дивився.
фирменный знак

Карантинні замальовки

"Конференція з епідемії коронавірусу скасована через епідемію коронавірусу."
(Анекдот)


Такого в історії ще не було: перенесли літні Олімпійські ігри-2020 на 2021-й (правда, вони все одно будуть вважатися іграми 2020 року), перенесли футбольний чемпіонат Євро-2020, вперше за весь період проведення «Євробачення» скасували конкурс, також скасували декілька етапів і перенесли гонки «Формули-1». І все це внаслідок пандемії нового коронавірусу COVID-2019.

Зрозуміло, що епідемія вплинула і на пересічних громадян. Так, ризик підхопити нову бацилу і місцевий, а потім і загальнодержавний, карантин змусили залишитись вдома і не виходити з помешкання без особливої потреби. Правда, без вилазок і подорожей тяжко. Та й нові звіти ніде брати. Але здоров'я і життя важливіші. В цьому контексті добре, що працюю віддалено, тому постраждає лише дозвілля.


1. Сповіщення про карантин. Поки ще без скасування транспорту.

І ось, щоб не робити паузу в блозі (бо карантин — це надовго), вирішив запостити хоч якийсь репортажик. Наприклад, про зміни в місті, викликані епідемією. І про те, чим можна себе зайняти під час карантину.
Collapse )
фирменный знак

Перший гіпермаркет в Боярці

Неодмінним атрибутом, що підкреслює статус великого міста, є гіпермаркети. Вони дають можливість закупитися на тиждень або більше, щоб не ходити щодня за покупками (що особливо актуально в період карантину), мають більший вибір товарів і створюють конкуренцію для дрібних магазинчиків і базарів. Але не в кожному місті є гіпермаркети. Тому на закупи їздили до інших населених пунктів. Спочатку до універсаму на Південній Борщагівці, на Григоровича-Барського (зараз там супермаркет «ЕКО»). Потім був гіпермаркет «Фоззі» у Вишневому (туди вже не їздимо). Ну а далі переключилися на «Ашан» біля Кільцевої. Це з продуктових. А ще ж декілька разів купували в будівельних гіпермаркетах. Саме тому хотів, щоб і у нашому місті з'явився гіпермаркет. І навіть висловлював побажання торгівельним мережам. Однак на відкриття не сподівався, бо Боярка не збільшується, та й до Києва з численними гіпермаркетами недалеко. Аж ось — з середини 2019 року почалося будівництво величезного торгівельного закладу.


1. Перший гіпермаркет у 35-тисячній Боярці відкрився наприкінці грудня. Ним став будівельний «Епіцентр-К».

Чесно, його ще не відвідував, оскільки ремонти вдома не плануємо. Але будівництво відзняв для історії. Правда, спочатку передумав публікувати звіт. Та через карантин вирішив все ж показати.
Collapse )
фирменный знак

Трамвайні покатеньки на Лівому березі

Череду сталкерських звітів довелося перервати. І не тому, що ніхто не кличе на круті заброшки (хоча і через це також), а тому що цього тижня відзначав 37-й День народження і за новою традицією потрібно було подарувати собі якусь цікаву екскурсію. Ну а оскільки екскурсії на абандони майже не організовують, вирішив взяти участь у цивільному заході. Але в якому?! Започаткував нову традицію в 2017-му екскурсією по виставковому комплексу «Експоцентр України» із відвідуванням головного павільону і закинутого макету вугільної шахти. В 2018-му безкоштовно відвідав музей X-XI ст. "парк «Київська Русь»". Минулого року була епічна екскурсія по підземній річці Клов. А цього разу натрапив на трамвайні покатеньки. Так — це не новинка для мене. Але чому б і ні?! Все-таки епічний захід, оскільки передбачав екскурсії по музею громадського транспорту (в якому, правда, я вже був у 2013-му) і Дарницькому трамвайному депо. Плюс — поїздка по лівобережним лініям на рідкісному трамваї К1М6.


1. Трамвайні покатеньки були насиченими і цікавими.

Сам формат транспортних покатеньок для мене не новий - протягом 2007-2012 я брав участь в автобусних, тролейбусних і трамвайних покатеньках. Причому, не лише в київських. І на трамваї по Києву катався (теж до 8 березня). І музей громадського транспорту відвідував. Але на трамваї К1М6 ще не їздив. Та й троєщинські маршрути не об'їздив повністю.
Collapse )
фирменный знак

Напівзакинута база відпочинку «Космос»

Знову закинутий оздоровчий заклад — вже п'ятий за рахунком за три місяці. Але вибирати не доводиться: де є можливість полазити — те й досліджую. Тим паче іноді замість вилазок трапляються обломи.

Цього разу із samogonnoeozero полізли на напівзакинуту базу відпочинку «Космос», яка розташувалась в лісі на самому краю Києва. Інформації про неї в інтернеті немає. Закинули орієнтовно в 2006-2008 роках. Місце небаянне. Відеоогляди звідти з'явились лише цього року, а фоторепортажів ще не було. Так що мій фотозвіт про цей об'єкт, напевно, буде першим.


1. Напівзакинута база відпочинку «Космос» виявилась однією із найцікавіших баз відпочинку/піонертаборів і санаторіїв. Позмагатися з нею можуть хіба що санаторій «Журавушка» і оздорочий табір «Дніпровські хвилі».

Цей об'єкт був лише в намірах, а не «хотілках». І на те були причини — наявність охорони, відсутність інформації про стан забросу і віддалене місцерозташування. Але народ туди почав лазити, тож і я вирішив спробувати. Звичайно, облизнувшись на величезну територію, розмріявся про два звіти. Однак через палєво облазити все не вийшло — на території було багато людей і машин. Тому вдалося обійти лише віддалений спальний корпус. І хоч оглянута частина мізерна в порівнянні з усією територією бази відпочинку, матеріалів вистачило на здоровенний піст.
Collapse )