Довбойоби з Укртелекому
фирменный знак
maxiwell83
Не хотілося робити такий різкий допис. Але терпець увірвався. А інших способів достукатися до «Укртелекому» немає.

Шановні довбойоби з Укртелекому! Якого хєра до вас не можна додзвонитися на гарячу лінію?! Ви взагалі, працюєте? Вже четвертий день надзвонюю — постійно зайнято. Зайнята лінія?! А може ви, суки, взагалі зняли слухавку і рахується, що лінія зайнята? При мені дзвонила працівниця клієнт-офісу і теж не додзвонилася.
Через зворотний зв'язок декілька днів немає відповіді.

В офісі «Укртелекому» прийняти скаргу чи заявку не можуть. На гарячу лінію не додзвонитися.
Я же ж до вас, падлюки, достукатися?!


Декілька років тому було змушені відмовитися від стаціонарного телефону, бо якість зв'язку була поганою, а вартість послуг була більшою, ніж за мобільний зв'язок. Тепер залишилась радіоточка. Але вона ще з минулого року працює з перебоями. Буває по декілька днів нема сигналу. От і на початку цього року, вже більше тижня не працює проводове мовлення.

Мабуть, доведеться відмовлятися і від проводового мовлення.
Шоб ви збанкрутували!

P.S.: Надіслали відписку, щоб зверталися за гарячою лінією. А як туди звернутися, якщо не працюють! Навіть оформити заявку не можуть!
Теги:

Закинутий кінотеатр ім. Островського
фирменный знак
maxiwell83
Новий сезон сталків відкрив вилазкою по місцевому закинутому кінотеатру ім. Островського. Це в Боярці. Просто з назвою міста заголовок був би дуже довгим.
Звичайно, хотілося розпочати сезон чимось незвичим і епічним — та кінотеатри мені подобаються. А ще так вийшло, що це вже третій досліджений кінотеатр і третій абандон у Боярці. Цікавий він і тим, що давно до нього приглядався, однак потрапити всередину було неможливо. Але якщо довго спостерігати за заброшкою, то рано чи пізно з'явиться залаз. Головне — не провтичити момент, поки є вільний доступ.

Закинутий кінотеатр ім. Островського
1. Кінотеатр ім. Островського — типової архітектури. Схожий на кінотеатр «Промінь» у Вишневому.

Про історію цього кінотеатру нічого невідомо. Судячи по цифрам на трубі, збудований в 1965 році. А судячи по побаченому, в останні роки функцонування в кінотеатрі була дискотека. Скільки стоїть закинутим невідомо. Але, начебто, до 2009-2010го ще працював.

Об'єкт не охороняється. Однак добре палиться перехожими. І біля будівлі можуть тусуватися підозрілі люди. Надодачу, залаз не дуже зручний. Так що навіть у святкові дні не вдалося самому пролізти. Добре, що samogonnoeozero погодилася приїхати. Та й залізли туди запросто.
Всередині виявили залишки меблів і оформлення інтер'єру. Так що хоч якась збереженість. Заброшка сподобалась.
Читати далі (+39 фото)...Collapse )

Банальна зустріч Нового року
фирменный знак
maxiwell83
Перший звіт в новому році завжди присвячував абандонам. Але тільки не цього разу:( Річ в тім, що наприкінці минулого року вилазок не було. Звичайно, можна було б і почекати із фоторепортажем, полазити десь. Але новорічний огляд, також традиційний, чекати закінчення зимових свят не буде. Не писати ж про зустріч Нового року в лютому, чи березні?!

Банальна зустріч Нового року
1. Домашня новорічна ялинка на Новий рік-2018. Причому на свято дістали аж три ялинки!

Тим паче, якщо з заброшками вийшло не так, як завжди, то зустріч Нового року відбулася за звичною програмою — нудно і банально: вдома; з батьками, що спали; без алкоголю (не пити ж самому?); під гуркіт феєрверків. Ну а в перший день 2018го, поїхав в Київ дивитися на Головну ялинку країни. Хоча зазвичай роблю це ще до початку нового року.
І це при тому, що були грандіозні плани: або зустріти Новий рік на міській ялинці, або в Києві на Софійській площі.

З незвичного — вдома поставили аж три ялинки (штучні)! Стільки новорічних ялинок в нашому помешканні ніколи ще не було!
Читати далі (+47 фото)...Collapse )

Кращі фотозвіти 2017
фирменный знак
maxiwell83
Кращі фотозвіти 2017го.
І хоча фоторепортажів цього року було дуже мало, цікаві огляди все ж були.

Best_of_2017
Кращі фотозвіти 2017го. Як вам колаж?
Начебто, цікавий видався рік.

До середини року фотки розміщував на Яндексі, тому для повноцінного перегляду на території України необхідно скористатися або VPN-додатком, або через проксі, або за допомогою Тор-бразузера (для ЖЖ не підходить).

Ще — цього року вирішив не просто зібрати найкращі огляди, а прокоментувати свій вибір.

Ну і з Новим роком і Різдвом! Зустрінемось вже в наступному році!
Кращі фотозвіти 2017го...Collapse )

Проблемний 2017й
фирменный знак
maxiwell83
2017й рік багато чим нагадував 2015й. Так само було мало фотопрогулянок і поїздок. Так само був свідком пожежі. Так само рік був нервовим. Так само сімейні сварки майже щотижня і погане здоров'я у мами. Ну і в мене було чимало неприємнощів. Стільки, як у цьому році, до мене ніхто не до%обувався. В попередні роки бидлота приставала рідше. Ще й хтось поцілив в голову (чи каштаном, чи камінцем).

І то б нічого, якби в реалі рік видався проблемним — віртуальне життя також було проблемним. Порадував фотохостинг на Яндексі, загубив фотку. А потім в країні заборонили найпопулярніші російські соцмережі. Разом із російським фотохостингом. І надодачу блог-платформа LiveJournal перейшла під російську юрисдикцію. Все це не сприяло віртуальному життю. Довелося заводити новий фотохостинг і новий блог. Ну а деякі блогери взагалі закинули ЖЖ. Думав і я піти з ЖЖ — але стільки в нього вклав, що шкода залишати. Тим паче, що і Dreamwidth не ідеальний. Обидві платформи рівноцінні, у кожної є свої переваги і недоліки.

Коментують тепер менше. Однак рейтинг в ЖЖ найвищий за час ведення блогу — 5100.

Під кінець року ще й комп почав гальмувати.

З працевлаштуванням також не пощастило. Хоча було чимало спроб. Але або мене не влаштовувала робота, або роботодавцям не сподобався. Так що поки залишаюсь безробітним.

Друзі теж порозбігались. Причому навіть найкращі, яким довіряв. Один робив капості. Другий просто не виходив на зв'язок. Подружка чогось «морозиться». Втішає лише те, що не один я такий, без друзів. Спробував знайти нових, однак їх теж не дуже зацікавив. Вже й не знаю, чи треба взагалі заводити нові знайомства?
Зате зрозумів, що навіть на друзів не можна покладатися.

2017го дісталося і речам: забрудним толстовку (добре, потім відіпралася), зламав антену на радіоприймачі, з яким були пов'язані спогади про коте Рижика. А так, часто відчував ностальгію, сум за минулим.

Ще й зрадив своїй зачісці. Два рази коротко підстригався. Перший раз тому що псіханув, а вдруге попросили на роботі.

Серед позитиву 2017 року — відсутність звичної осінньої депресії. І багато вилазок на заброшки. А також поїздка в іншу область. Сходив на екскурсію по макету шахти на «Експоцентрі». Полазив по колишнім державним резиденціям в Києві. Вперше побував на музичному концерті популярних виконавців і побачив столицю під час проведення «Євробачення-2017». І нарешті побував на Дні Незалежності України. Правда, парад толком і не побачив.

А ще почав робити зарядку (правда, з грудня перестав). І намагався зменшити споживання цукру.

Ну і ще про інші події в календарному плані.
Календар подій...Collapse )

Поневіряння в пошуках роботи
maxiwell83
«Все профессии нужны,
Все профессии важны.»


Ніч. Безсоння. Дощ за вікном. Ще й зуб ниє. А це значить, що можна поринути у думки, і написати замітку на смартфоні. Тим паче, давно збирався розповісти про свої поневіряння з пошуку роботи. Бо коли розказую, що четвертий рік безробітний, дехто дивується: «А як це можна стільки не працювати?» Так от, розповідаю, як так довго можна бути безробітним. Можливо, щось порадите. Або просто поспівчуваєте. В усякому разі, не думаю, що такі одкровення погіршать пошуки роботи.

Тексту буде дуже багато, оскільки вирішив не розділяти на частини.

Справи на останній постійній роботі погіршились не одразу. Спочатку замовлень було менше, ніж звично (особливо, коли директор сварився з основним клієнтом). Десь з жовтня 2013го дизайнери перейшли на неповний робочий день. Далі — ще гірше: в березні 2014го напарник звільнився, і, замість позмінного графіку (день через день (+ 2 вихідні)), доводилося щодня їздити на неповний робочий день. Звісно, зі зменшенням зарплати. Ну а потім — зміни за викликом. Тобто весь день сидиш за телефоном, чекаєш поки викличуть на роботу. Фірма була на грані банкрутства. Тому у квітні 2014го був змушений звільнитися.

Майже одразу записався на курси операторів call-центру великої мережі супермаркетів. Оператор на телефоні. Купа інструкцій і пояснень про акції, іспит перед зарахуванням на роботу, графік з ранку до ночі, зарплата від кількості дзвінків - таке мене навряд чи б влаштувало. Ще й дурнувата система бонусів і акцій, які фіг запам'ятаєш. Враховуючи складні умови роботи, зарплата виходила копійчана. Отож вирішив, що такий розклад мене точно не влаштує. Тим паче, декілька разів викликали на попередню роботу.

До осені 2014го час від часу були замовлення на старій роботі. А потім ще й зламав руку. Тож нову роботу не дуже-то і підшуковував.

На початку осені того ж року остаточно полишив стару роботу. Зате знайомий запросив на фірму, де він працював. Адміністратором інтернет-магазину автозапчастин. Паралельно пішов на курси веб-дизайну (не знаю, навіщо в це вляпався — в роботі це не знадобилося, а ходити на роботу і на курсі одночасно дуже втомливо). У знайомого довго не пропрацював — директор влаштував своїх родичів. А через місяць звільнив і мого знайомого.

До Нового року проходив на курси, які затягнулися аж до новорічних свят. А після Нового року роботу на зиму не шукав.

Протягом 2014го на життя ще вистачало заощаджень. Звичайно, про подорожі можна було забути. Але на прогулянки в Київ вибирався регулярно.

На початку 2015го нічого не шукав. Перебув зиму, застуди і ожеледицю, вдома. Як мінімум, так менше хворів. Та й підходящі вакансії не траплялись. Лише навесні влаштувався дизайнером додрукарської підготовки. Тобто, робота така сама, як на попередній постійній. От тільки макети набагато складніші, по 6-8 кольорів. А вони шукали профі-спеціаліста. Оскільки дизайнер з посереднім рівнем вже є. Ну а я теж посередній спеціаліст. Тому на ту роботу не взяли.

Наступна вакансія також була в сфері, в якій працював. І також дизайнер додрукарської підготовки. Причому у клієнтів фірми, на якій довго працював. Як кажуть, «світ тісний».
Робота виявилась нудною і складною. Переважно стікери (наліпки) на товари. Багатокольорові макети. Багато промальовок (створення макетів «з нуля»). Російськомовні і україномовні програми (англійський інтерфейс звичніше). Робота по координатам. Хоч це і правильно, але я не звик так працювати. Ну і головний дизайнер не сподобався. А їм не сподобався рівень моїх знань і поганий зір. Так що показали на двері (після підписання заяви про прийняття на роботу:) ). Ще й нічого не заплатили. Зате хоч трохи підвищив рівень знань.

Проаналізувавши ситуацію вирішив, що працювати дизайнером навряд чи буду. Знайти роботу за рідкісною спеціалізацією і по моєму рівню знань неможливо. Ще й щоб робота не була монотонною і нудною.

Підвищити кваліфікацію? Так зараз такі часи, що ніхто нікого не буде навчати. Та й який сенс підвищувати кваліфікацію, якщо стан зору не дозволяє працювати дизайнером? Ну і за декілька років набридла дизайнерська праця. Значить, треба шукати іншу професію.
Продовження поневірянь по роботамCollapse )

Морозиво зі смаком жувальної гумки
фирменный знак
maxiwell83
До кінця року нових фоторепортажів мабуть не буде. Так що розповім про незвичне морозиво, яке скуштував цього літа. Тим паче, що є рубрика «вкусняшки».

Морозиво зі смаком жувальної гумки?! Хіба таке можливо?! Уявіть собі, таке існує.
Виглядає воно як і подобає, незвично — морозиво ... блакитного кольору.

P1200089_
Новинка цього року в місцевому супермаркеті. Морозиво «Люба-буба», зі смаком жувальної гумки.

А який може бути аромат у жувальної гумки? Вона сама по собі без запаху. Виробник не вказав назву аромату.
Пам'ятаю, що жуйки з владишами — так аромати були різні: диня, зелене яблуко, шоколад, тутті-фрутті. Та й блакитних жуйок не пригадую.
Продегустуємо...Collapse )

На трьох друзів менше
фирменный знак
maxiwell83
Фоторепортажі скінчилсь (нажаль), тож можна перейти до писанини. Тим паче, шо шо — а теми для щоденника завжди можна знайти, на відміну від тем для фотооглядів.

Ось, наприклад, наприкінці цієї осені на трьох друзів стало менше. Перестав із ними дружити.

Перший чувак — колишній друг брата. Але брат чогось не захотів із ним дружити. Так той чувак причепився до мене. Мабуть тому, що такий же бідолага, як і я. Хоча ще дивакуватіший.
4 роки тому взяв з собою на вилазку. І якби не він, фіг би я дойшов, куди запланував. А ще виводив на прогулянку в ожеледицю. І все б нічого, якби був надійною людиною. Після того, як підвів, не прийшовши на вилазку, вирішив не мати з ним справи. Поки що не приходив.

Другий друг був надійнішим. Та й здружився з ним давно. Років 9, мабуть, дружив. Об'єднував спільний інтерес до електротранспорту. Але той самий інтерес і розсварив. Не став терпіти капості від найкращого друга. Тим паче, що сам він рідко коли звонив.

Третій товариш новий, з 2016го познайомився. Пересікалися із ним рідко, але влучно. Спільні вилазки по заброшкам. В тому числі, підземні. Сам би на дослідження підземель не наважився.
Але після чергового походу перестав виходити на зв'язок. Сподіваюся, що він просто загубив телефон. Та все одно, якось дивно.

Ось такі справи.дневни Треба шукати нових друзів. Погано, що кінець дружбі настав у непідходящий момент, коли навалилися проблеми.
Теги:

Мобілографія або Фотощоденник кінця року
фирменный знак
maxiwell83
Мало того, що два місяці немає ні цікавих заходів, ні вилазок — так ще звалилося стільки проблем і неприємностей, що просто не до блогу. Все, що відбувається на початку цієї зими, можна охарактеризувати одним словом — пи%дець. Нервування через капризних роботодавців (все одно не взяли на роботу). Стрес через зміну режиму сну з «сови» на «жайворонка», та з інших причин. На трьох друзів стало менше. Батька збила машина. Мені запропонували операцію. За таких обставин взагалі нічого не хочеться. Але невідомо, чи буде що показати до кінця цього року. І чи буде можливість писати. Так що, поки є можливість, вирішив показати хоча б фотозамальовки. Раз вже немає нічого цікавішого.

Мобілографія або Фотощоденник кінця року
1. А що показати? Ідей — нуль. Та в нагоді стали фотографії, відзняті на смартфон. Так вийшло, що планував їх включити в осінні фотозамальовки, але чомусь провтикав.

А ще, під час поїздки у справах, не взяв фотокамеру, однак знайшов що пофоткати. Тому довелося знімати на смартфон. На щастя, Люмія робить непогані фотки.

Таким чином вийшов перший фотозвіт, складений зі знімків на телефоні. Дуже незвично.
Читати далі (+39 фото)...Collapse )

Бюджетний смартфон на Android
фирменный знак
maxiwell83
« — Дай телефончик.
Вот смотри: "ВКЛ". Да?
(жбурляє) "ВЫКЛ"... Всё!»
(© серіал "Село на мільон-2")

В розпорядженні сім'ї з'явився новий телефон. Подарували батьку. От тільки не кнопковий, а смартфон. Звичайно, на Андроїді. Для мене можливість ознайомитися з операційною системою Android і порівняти її з Windows Phone. І дізнатися, що являє собою бюджетний смартфон.

Бюджетний смартфон на Android
1. Prestigio Wize R3. Бюджетний смартфон на Android 5.1.

Інша операційна система (ОС) складає враження, наче з автомобіля з автоматичною КПП пересів на механіку. Все не так, як на моєму Microsoft Lumia 640XL Dual SIM. Інший інтерфейс. Треба робити «зайві рухи». Сторінки замість прокрутки. Іконки замість квадратних плиток. Дурнуваті вікна (активні додатки). На мою думку, некрасиво і багато зайвого. Інтерфейс Windows Phone вважаю красивішим і комфортнішим.

А ще на Андроїді нема блокноту. І магазин додатків — не просто магазин додатків, а музично-кіношний електронний супермаркет. Покористувавшись більше виявив і інші недоліки. Але ж цей звіт, в першу чергу, — огляд смартфону. Хоча, без оцінки іншої ОС теж ніяк.
Читати далі (+30 фото)...Collapse )

?

Log in

No account? Create an account